Зворотний зв'язок

Лісове бджільництво

1. Влаштування пасічної садиби.

Сучасне бджільництво є важливою допоміжною галуззю сільського господарства. Його значення не обмежується лише виробництвом і одержанням прибутків від реалізації меду та іншої продукції. В живій природі, завдяки запиленню ентомофільних рослин, медоносні бджоли стали важливим елементом підтримки встановлених багатосторонніх зв’язків у тваринному і рослинному світі. Запилення бджолами посівів і насаджень сільськогосподарських культур дозволяє значно підвищувати їх урожайність. Зростає значення бджіл і як живого індикатора навколишнього середовища.

При організації пасіки потрібно враховувати те, що місце для неї повинно відповідати кращим умовам для бджіл і не створювати незручностей для людей. Пасіка — земельна ділянка, на якій розміщують вулики з бджолами, там же розташовані будівлі з необхідним обладнанням та інвентарем. У сільськогосподарських підприємствах пасіка є первинним виробничим підрозділом бджільництва. Якщо в господарстві є кілька пасік (бджільницька ферма), то на одній із них влаштовують центральну базу, де зосереджують основні технологічні процеси — переробку і зберігання продукції, виготовлення та ремонт вуликів тощо. З усієї пасічної території відокремлюють майданчик для вуликів, які розміщують рядами, в шаховому порядку або групами. Пасіки розміщують на підвищених місцях, які добре прогріваються сонцем та захищені від вітрів, мають хорошу кормову базу, на відстані не ближче 500 м від шосейних доріг, високовольтних ліній, водойм і 1 км — від тваринницьких приміщень та переробних підприємств. Територію стаціонарної пасіки огороджують суцільним, не нижче ніж 2,5 м, тином, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади.

При визначенні розміру точка враховують, що на одну бджолину сім'ю потрібно 20-40 м2 площі, залежно від способу розміщення бджіл. Вулики встановлюють на підставках не нижче 30 см від землі льотками на південь або південний схід з незначним нахилом вперед, на відстані 6 м один від одного і не менше 4 м між рядами. Перед льотками облаштовують санітарні площадки розмірами 0,5х0,5 м. На точку відводять ділянки для розміщення контрольного вулика (навіс 1,5х2 м), поїлок для бджіл.

З виробничих приміщень на території точка будують пасічний будинок, сотосховище, а при необхідності — зимівник. На кожній пасіці мають бути резервні вулики (10-15% від загальної чисельності бджолиних сімей) і стільникові рамки (не менше 30% від загальної кількості рамок).

За рахунок дерев і чагарників створюють затінення вуликів у денні години. Однак місце пасіки та вулики повинні тимчасово обігріватися сонцем, особливо в ранкові години. У випадку перевезення на медозбір передбачають під'їзд для автомобіля, доріжку і хвіртку для піднесення вуликів.

Власникам бджолиних сімей видається паспорт установленої форми. Працівники ветеринарної служби контролюють стан пасіки і роблять у паспорті відповідні відмітки. По пред'явленню паспорта керівниками господарств, фахівцями бджільництва і місцевих органів влади вирішують питання про розміщення пасік на кочівлі. Дотримання ветеринарно-зоотехнічних правил пасічниками сприяє утриманню здорових і сильних бджолиних сімей, попереджає появу і поширення хвороб.

Вимоги до стільникових та безстільникових пакетів. При визначенні розмірів пасік і плануванні розвитку бджільництва на перспективу враховують потребу господарства у бджолиних сім’ях для запилення сільськогосподарських рослин та наявних кормових ресурсів місцевості. Організацію пасіки розпочинають з придбання бджолиних сімей або відводків.. Для збільшення чисельності сімей закуповують пакети бджіл у розплідницьких господарствах.

Купівлю-продаж здійснюють переважно навесні до початку медозбору. Придбання бджіл допускається тільки на благополучних щодо хвороб пасіках. Під час купівлі-продажу проводять спільний огляд сімей, з’ясовують і оцінюють їхній стан. При цьому визначають силу (за кількістю вуличок бджіл або зайнятих ними стільників), кількість рамок із розплодом, запас корму. За кількістю розплоду оцінюють якість матки. Більшість бджолиних сімей навесні після зимівлі обсиджують 6-8 стандартних (435 ? 300 мм) стільників. У кожній сім'ї має бути не менше 5-6 кг корму. Крім зайнятих бджолами потрібні ще запасні стільники (табл. 14.13). Наявність хвороб на пасіках щорічно перевіряється ветеринарною службою. Бджолярі зобов'язані відразу після зимівлі відправити проби бджіл для дослідження у ветеринарну лабораторію за місцем проживання. За результатами перевірки робляться позначки в спеціальному паспорті власника пасіки. При організації пасік звертають увагу на придбання інвентарю та обладнання різного призначення. Для одержання продукції використовують: медогонки, воскотопки, пилковловлювачі, а для перевезення бджолиних сімей — переважно автомобільний транспорт.


Referat.UkrText.info

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.






Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат