Зворотний зв'язок

Історія українського права в дослідженнях М.Ф.Владимирського-Буданова

Науковий доробок М.Ф.Владимирського-Буданова вже був предметом дослідження в історіографії. Перші підсумки результатів діяльності, загальний аналіз творчості та огляд і оцінка вартості зібраних ним джерел були вміщені в некролозі І.А.Малиновського на смерть цього видатного вченого, а також в статті "Владимирский-Буданов" в "Біографічному словнику професорів і викладачів імператорського університету Св. Володимира (1834-1884)" [1].

В 1920-х - на початку 30-х років, коли в академічній науці велика увага приділялася дослідженню історії українського права, вийшла стаття С.Г.Борисенка "Російське великодержавництво в концепції західноруського права", яка є першою спробою комплексного дослідження школи західноруського права, де знайшла оцінку також і творчість М.Владимирського-Буданова [2]. Взагалі, в радянській історіографії М.Владимирський-Буданов визначався як буржуазний історик права [3]. В площині політико-правової думки в Україні науковий доробок вченого досліджувала О.Ф.Скакун в праці "Политическая и правовая мысль на Украине (1861-1917)". В окремому розділі вона здійснила аналіз його політичних позицій, відносячи його до вчених ліберально-буржуазного напрямку [4].

Дослідження сучасних вчених передусім вивчають діяльність М.Владимирського-Буданова як в загальній оцінці наукової спадщини істориків західноруського права, так і розглядаючи роботу юридичного факультету Київського університету [5]. Серед сучасних студій уваги заслуговує стаття відомої дослідниці концепції західноруського права Т.І.Бондарук "Основоположники київської історико-юридичної школи. М.Ф.Владимирський-Буданов і Ф.І.Леонтович", в якій визначаються світоглядні та методологічні позиції цих вчених [6].

Мета даного дослідження полягає у виявленні окремої ролі М.Ф.Владимирського-Буданова в дослідженні українського права.

Михайло Флегонтович Владимирський-Буданов народився у 1838 р. в селі Бороздин Тульскої губернії в родині священика. Навчався в училищі, а потім -у Тульській семінарії та Київській духовній академії, де основними обраними ним предметами були історичні та філософські науки. З 1860 по 1864 роки навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. Вже з університетської лави привабливими для нього стали питання розвитку історії права. В значній мірі на формування наукових інтересів М. Владимирського-Буданова впливали такі чинники, як загальне піднесення суспільно-політичного життя Росії часів реформ та сприятливе ліберальне середовище Київського університету, що склалося завдяки діяльності передових адміністраторів-освітян того часу — попечителя учбового округу М.І.Пирогова і ректорі М.Х.Бунге.

Тема кандидатської дисертації М.Владимирського-Буданова - "Древние уставные земские грамоты" - свідчить про його інтерес не до політичних фактів російської історії, а до історії закладів, точніше, до внутрішньої історії права. Надалі це зацікавлення тільки зміцнювалось, і після обрання молодого науковця Радою університету Св. Володимира для приготування до професорського звання, а потім — успішної здачі ним у 1865 р. магістерського екзамену 2,5 роки він присвячує роботі над магістерською дисертацією ні темою "Немецкое право в Польше и Литве". Цей твір став, по суті, першим дослідженням питання про проникнення до Польщі та на українські землі німецького права, зокрема, інститутів войтовства та магдебурзького права [7]. Його праця "Немецкое право в Польше и Литве" була надрукована в "Журнале Министерства народного просвещения" і у 1870 р. удостоєна "Уваровської премії" Російської Академії наук.

Після захисту дисертації у 1869 р. М. Владимирський-Буданов приймає запрошення Демидівського юридичного ліцею в Ярославлі працювати на посаді екстраординарного професора кафедри історії руського права. У 1869 році він вирушає у річне наукове відрядження до Німеччини. У провідних західноєвропейських університетах вчений відвідував курси відомих правознавців та набував необхідні юридичні знання. В Гейдельберзі він познайомився з дослідженнями корифеїв німецької юриспруденції, прослухав курси К.Вангерова та І.Блунчлі.

Протягом перших п`яти років після повернення до Ярославля увага вченого зосередилася, в основному, на викладанні історії руського права. Отже, відчуваючи необхідність надання студентам, яким він читав повний курс історії руського права (у т.ч. литовське-руське право як його складову), комплексного матеріалу юридичних першоджерел, Михайло Флегонтович розробив та видав у 1872, 1873, 1875 три випуски "Хрестоматии по истории русского права". До неї він включив найважливіші пам`ятки давньо-руського законодавства з тлумаченням до них, широкою бібліографією та своїми коментарями.Діяльність вченого приносила значні результати вже на початковому етапі` його наукової кар`єри, адже до нього не було жодного загального курсу з історії руського права, окрім книги історика руського права О.Рейца "Versuch ŭber geschichtilche Ausbildung der russischen Staats – und Rechtsverfassung" (Опыт истории русских государственных и гражданских законов) (1829 р.), яка була перекладена російською мовою і видана у 1836 р. [8]. Хрестоматію М.Владимирського-Буданова використовували багато поколінь правознавців.


Referat.UkrText.info

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.




Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат