Зворотний зв'язок

Планування собівартості продукції по виробництву ковбасних виробів потужністю 3,7 тони за зміну

Зміст

Вступ 1

1.Поняття та види собівартості продукції. 3

2.Класифікація витрат. 5

3.Мета та завдання розробки плану собівартості продукції. 7

4.Планування матеріальних і енергетичних витрат. 9

5.Планування витрат на оплату праці. 14

6.Складання планової калькуляції. 16

Висновок 21

Список використаної літератури 22

Вступ

Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує ту незаперечну істину, що ефективність будь – якої виробничо – господарської та комерційної діяльності залежить передусім від компетентності та творчої активності управлінських кадрів, достатньо глибокого знання ними конкретної економіки, законодавчої бази й соціальних аспектів господарювання .

Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності. Основні завдання, що вирішуються в процесі планування такі:

-виявлення напрямів розвитку споживчого попиту на продукцію;

-забезпечення стійкого збалансованого росту виробництва в цілому по підприємству та його підрозділах;

-збільшення прибутку та рентабельності виробництва;

-підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок поліпшення якості, освоєння нових видів продукції, зниження цін;

-орієнтація всіх структурних підрозділів підприємства на досягнення високих кінцевих результатів.

Кожний підприємець повинен чітко знати сильні й слабкі сторони свого підприємства вміти правильно спланувати його роботу.

В умовах ринкової економіки плани мають на меті отримання прибутку і називаються вони бізнес – планами.

Бізнес – план – це специфічний плановий документ підприємницької діяльності, в якому відображена система доходів і дій, спрямованих на одержання прибутку. Він містить опис всіх основних ефектів майбутнього комерційного проекту і є джерелом інформації для зацікавлених осіб, інвесторів, банкірів, органів місцевого управління і т. п.

Постійна мінливість ринкового середовища зумовлена необхідність застосування стратегічного підходу до системи господарювання на підприємстві. За своїм змістом стратегія є довгостроковим плановим документом результатом стратегічного планування.

Стратегічний план – це сукупність взаємоузгоджених заходів і дій, що відображають довгострокові цілі та основні напрямки діяльності з обґрунтуванням ресурсного забезпечення.

Складання середньо – та короткострокових планів належить до тактичного планування.

Тактичний план відрізняється від стратегічного метою розробки, змістом, часом, охопленням сфер впливу. Тактичні плани деталізують стратегічні з урахуванням змін ринкових умов мікро – і макро середовища, вони розробляються на термін до 1 року.

Оперативне планування є, з одного боку, завершальною ланкою в системі планування діяльності підприємства, а з іншого – засобом виконання довго - , середньо – та короткострокових планів, основним важелем важелем поточного управління виробництвом

1. Поняття та види собівартості продукції.

Ефективність роботи будь-якого підприємства значною мірою визначається рівнем собівартості продукції.

Собівартість продукції – це грошовий вираз затрат на виготовлення продукції, предмети і засоби праці "сировина і матеріали, амортизація основних фондів, паливо", оплата праці, послуг інших підприємств, витрат на управління та обслуговування виробництва, реалізацію продукції.

Собівартість - важливий економічний показник при обґрунтуванні і виборі найбільш ефективних варіантів розміщення підприємства, форм відтворення основних фондів, впровадження нової техніки і технології, методів управління та його організаційних структур.

Собівартість продукції, як найважливіший інструмент виміру рівня затрат суспільної праці, є основою для формування та вдосконалення цін, визначення національного доходу, прибутку, рентабельності та інших фінансових показників.

Залежно від часу розрахунку розрізняють:

- планову собівартість, яку визначають перед початком планового

періоду на основі прогресивних норм витрат ресурсів та цін на ресурси,

що склались на момент складання плану;

- фактичну собівартість, яка відображає фактичні витрати на

виготовлення продукції;

- нормативну собівартість, що відбиває витрати на виробництво та

реалізацію продукції, розраховані на основі поточних норм витрат

ресурсів;

- кошторисну собівартість, яка характеризує витрати на окремий вибір

або замовлення, що виконується в разовому порядку.Залежно від обсягу витрат, що входять до собівартості, розрізняють цехову, виробничу і повну собівартість. Цехова собівартість об'єднує витрати на виробництво продукції в межах конкретного цеху.

Виробнича собівартість - це витрати підприємства, пов'язані з процесом виробництва продукції. Повна собівартість включає виробничу собівартість і поза виробничі (комерційні витрати), пов'язані з реалізацією продукції.

За тривалістю розрахункового періоду розрізняють собівартість місячну, квартальну, річну.

На підприємствах обчислюється собівартість валової, товарної та реалізованої продукції. Собівартість валової продукції, як показник застосовується для внутрішніх потреб підприємств, на яких не є стабільною величина залишків незавершеного виробництва. Собівартість товарної продукції характеризує загальні витрати на виробництво всієї продукції. Собівартість реалізованої продукції, яка відрізняється від собівартості товарної продукції величиною змін собівартості залишків продукції на початок і кінець планового періоду, які призначені до реалізації і знаходяться на складі підприємства або в дорозі до споживача.

2. Класифікація витрат.

Витрати, пов'язані з виробництвом і збутом (реалізацією) продукції групують за економічними елементами та статтями калькуляції.

Поелементні витрати - це економічно однорідні види витрат, які мають єдиний економічний зміст і є первинними. Виділяються елементи витрат предметів праці (сировина, матеріали, паливо, енергія всіх видів придбані зі сторони ), знарядь праці (амортизаційні відрахування); затрати живої праці (оплата праці з відрахуванням на соціальна заклади); інші втрати (кошти непов'язані безпосередньо з процесом виробництва). Незалежно від місця виникнення до кожного елемента витрат входять однорідні за своїм складом витрати. Наприклад, до елемента (витрати на оплату праці) входить оплата праці всіх категорій виробничого персоналу.

Витрати за статтями калькуляції - це витрати не окремі види продукції, а також витрати на основне і допоміжне виробництво.

Статті калькуляції комплексні, охоплюють кілька елементів витрат і групуються за економічним призначенням. Так до складу статті (сировина і основні матеріали ) включають вартість сировини і матеріалів, що входять до складу виробленої продукції, вартість закуповлюємих матеріалів які використовуються в процесі виробництва для забезпечення нормального технологічного процесу.

Склад елементів та статей витрат на виробництво продукції визначається положенням щодо планування обліку і калькуляції собівартості продукції у харчовій промисловості, і в тому числі у м'ясній промисловості.

В основі групуванні витрат, що формують собівартість продукції лежать такі фактори:

І Ступінь однорідності витрат:

- одноелементні (прості) - ці витрати мають єдиний економічний зміст (сировина, матеріали, заробітна плата);

- комплексі - різнорідні за своїм складом і охоплюють декілька

елементів витрат, їх ще називають не прямими (утримання та

експлуатація обладнання, цехові та загальнозаводські витрати).

II Спосіб віднесення на окремі види продукції:

- прямі – безпосередньо пов'язані з виготовленням одного виду

продукції і можуть бути прямо віднесені на її одиницю;

- непрямі — пов'язані з виготовленням різних виробів, не можуть

відноситись на той чи інший вид продукції, до них належить заробітна

плата управлінського та обслуговуючого персоналу, утримання та

експлуатація основних фондів тощо.

III Зв'язок з обсягом виробництва:

- постійні - їх загальна сума не залежить від кількості виготовленої

продукції в певних межах, до них належать витрати на утримання та

експлуатацію будівель і споруд управління.

- змінні — загальна сума витрат за певний час залежить від обсягу

виробництва продукції;

- пропорційні — змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу

виробництва – сировина, матеріали тощо.

3. Мета і завдання розробки плану собівартості.

Планування собівартості продукції для підприємств є складовою частиною планування діяльністю системи техніко-економічних розрахунків, які відображають величину поточних витрат, що склались протягом усього промислового циклу і включають до складу собівартості товарної продукції.

Метою планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва і збуту кожного виду та всієї продукції підприємства, що відповідає вимогам щодо її якості.

Розробці плану із собівартості на підприємстві передує ретельний і всебічний аналіз його господарської діяльності за попередній період.

Розрахунок планової собівартості окремих видів продукції використовуються для планування прибутку, а також формування цін.

Вихідними даними для планування собівартості є:

-планові обсяги виробництва в натуральному і вартісному виразах;

-норми витрат матеріальних ресурсів у натуральному виразі;

-ціни на матеріально - технічні ресурси;

-норми затрат праці; розрахунок чисельності;-економічні нормативи тощо.

Результати планових розрахунків виражаються показниками абсолютної величини, відносного рівня та динаміки витрат, що обчислюються для одиниці або до загального обсягу випуску певного виду продукції.

Під абсолютною величиною витрат на виробництві продукції розуміють її суму на плановий або звітний період.

Відносний рівень витрат являє собою відношення витрат до обсягу продукції.

Показником відносного рівня витрат різнорідної продукції є витрати на одну гривню.

Розраховується він ділення загальної суми витрат (Сзаг) на обсяг продукції у вартісному вигляді (ТП):

З 1грн. = Сзаг/ТП, грн.

Отже, використовуючи дані розрахунків, що приведені нижче, знаходимо:

Ковбаса “Докторська”: З 1грн. =

Ковбаса н/к “Шахтарська”: З 1грн. =

4. Планування матеріальних та енергетичних витрат.

Важливим етапом в складанні планової калькуляції є планування матеріальних та енергетичних витрат. Ці витрати утворюються в процесі виробництва продукції і плануються в натуральних і грошових одиницях.

Матеріальні витрати в натуральному виразі (маса, об’єм, кількість) мають важливе значення для організації діяльності підприємства. Але для оцінювання результатів цієї діяльності вирішальною є грошова оцінка витрат, оскільки вона виражає вартість продукції.

Розрізняють витрати загальні та витрати на одиницю продукції. Загальні витрати - це витрати на весь обсяг продукції за певний період. Витрати на одиницю продукції обчислюється як середні за певний період, якщо продукція виготовляється постійно, або серіями.

Матеріальні витрати складаються з витрат на сировину, основні матеріали, допоміжні матеріали і вони є окремими статтями в калькуляції.

Енергетичні витрати — це витрат на паливо, енергію та технологічні цілі (електроенергію, пар, гарячу воду тощо).

Для того, щоб зробити розрахунок матеріальних і енергетичних витрат на виробництво ковбасних виробів, треба скласти виробничу програму на запланований період. Приймаємо число змін роботи підприємства за рік за даними виробничої практики – 260

Розрахунок виробничої програми представлено в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 Розрахунок виробничої програми

Найменування

продукції

Випуск про -

дукції в

зміну, кгВипуск

продукції в

рікДіюча оптова

ціна за 1т.,

грн.Обсяг

товарної

продукції,

тис. грн.

12345

Ковбаса “Докторська”32008321520012646,4

Ковбаса н/к “Шахтарська”50130125001625,0

Всього3700962-14271,4

В ковбасному виробництві, де є дві технологічні фази: виробництво жилованого м’яса та виробництво готових ковбасних виробів, складають дві калькуляції.

Калькуляція собівартості жилованого м’яса складається окремо по кожному виду сировини. Для визначення вартості жилованого м’яса з вартості м’яса на кістках включають вартість відходів (кишки, кістки, технічні зачистки).

За калькуляційну одиницю приймають 1 т. м’яса жилованого яловичини 1-го ґатунку, свинина напівжирна (таблиця 4.2)

Після визначення собівартості жилованого м’яса визначаємо собівартість кожного виду ковбасних виробів.

Таблиця 4.2 Визначення собівартості жилованого м’яса

Надійшло на жиловку

Найменування

продукціїКількість

кг.Ціна за 1 кг.,

грн.Сума,

грн.

1234

Яловичина15747,5011805

Виключається:464,67

Жир, шпиг243,8091,2

Кістки3810,89339,09

Сухожилля, хрящі630,5434,02

Технічні зачистки40,090,36

М'ясо яловиче жиловане1102-11340,3

Свинина29837,2021477,6

Виключається:

Жир, шпиг4774,101955,7

Кістки3881,00388,00

Сухожилля, хрящі630,6540,95

Технічні зачистки61,016,06

Свинина жилована2049-19086,80

продовження табл. 4.2

Надійшло на жиловку

Найменування

продукціїКількість,

кг.Код пере-

воду К-ть в приведених

одиницяхСобівартість

Одиниці

Продукції,

грн.Всієї продукції,

грн.

5678910

Яловичина

в/г2781,20333,612,963602,90

1 г4501,00450,0010,804860,00

2 г3740,7261,807,562877,40

М'ясо яловиче жиловане1102-1045,4-11340,30

Свинина

п4211,3547,3012,925439,30

н/ж7781,00748,009,947733,30

ж8500,7595,006,965924,00

Свинина жилована2049-1920,30-19086,60

На основі розрахунків курсового проекту по технології та даним технологічної практики робимо розрахунок сировини і основних матеріалів для виробництва ковбасних виробів (табл. 4.3)

Таблиця 4.3 Розрахунок вартості сировини і основних матеріалів

Найменування сировини і основних матеріалівЦіна

за 1кг.

грн..Ковбаса “Докторська”

832 т.Ковбаса н/к “Шахтарська” 130 т.

Норма

витрат

на 1 т., кг.Витрати

на весь випуск,

кг.Сума

тис.

грн.Норма

витрат

на 1 т., кг.Витрати

на весь випуск,

кг.Сума

тис.

грн.

12345678

М'ясо яловиче

в/г12,962502080002695,68---М'ясо яловиче 2 г7,56---800104000786,24

Свинина н/ж9,947005824005789,06---

Свинина ж6,96---17022100153,82

Молоко1,60201664026,62303900103,82

Яйця2,80302496069,88---

продовження таблиці 4.3

Сіль0,520166408,3230390032,45

Цукор1,90216643,1611300,25

Нітрит натрію7,500,0541,600,310,056,50,05

Перець чорний16,00---11302,08

Перець духмяний12,50---0,5650,81

Вода0,2015012480024,96---

Всього---8617,70--1079,5

Далі визначаємо кількість і вартість допоміжних матеріалів для виробництва ковбаси за видами. При цьому враховується лише вартість допоміжних матеріалів на технологічні цілі, яка розраховується прямим шляхом, виходячи з витрат на весь випуск продукції і вартості допоміжних матеріалів.

Норми витрат беремо з курсового проекту по технології, а ціни за результатами виробничої практики.

Розрахунки представленні в таблиці 4.4

Таблиця 4.4 Розрахунок вартості допоміжних матеріалів

Найме

нування

допо

міжних

матеріалівЦіна

за

одиницю

Ковбаса “Докторська”

823 т.Ковбаса н/к “Шахтарська” 130 т.

Норма

на 1 т.Витрати

на весь

випускСума

тис.

грн.Норма

на 1 т.Витрати

на весь

випускСума

тис.

грн.

12345678

Оболонка

штучна, м:

- Ø 70

0,09

346

287872

25,90

-

-

-

- Ø 50 0,08---704915207,32

Ящики стандартні шт.

1,80

33

27456

49,42

33

4290

7,72

Цвяхи, кг. 2,604,653868,810,064,65604,501,57

продовження таблиці 4.4

Дріт, кг.3,001,611339,54,021,61209,300,63

Пергамент, кг.2,802,0016644,662,002600,73

Шпагат для в’язки ковбаси кг.

4,10

2,00

1664

6,82

2,50

325

1,33

Опилки, кг.0,97,0058245,248,0010400,94

Всього---106,12--20,24

Енергетичні витрати розраховується аналогічно матеріальними витратами. Розрахунок електричних витрат представлена в таблиці 4.5

таблиця 4.5 Розрахунок вартості енергетичних витрат.

Найме

нування

ел. витратЦіна за одиницю

грн.“Докторська”, 832 т.“Шахтарська” 130 т.

Норма

витрат

на 1 т.

Витрати

на весь

випуск

Сума тис. грн.

Норма

витрат

на 1 т.

Витрати

на весь

випуск

Сума тис. грн.

12345678

Вода, м31,404,5037445,244,50585,000,82

Пара, т36,000,60499,217,970,6078,002,81

Холод, Дж0,56328272896152,823284264023,88

Газ, м31,40181497620,961823403,28

Електроенергія

кВт0,2213,411148,82,4513,4017420,38

Всього---199,4--31,17

5. Планування витрат на оплату праці.

Заробітна плата - це будь - який заробіток, обчислений у грошовому виразі, що виплачується працівнику за виконану роботу. Заробітна плата складається з основної і додаткової оплати праці.

Основна заробітна плата залежить від результатів праці робітника і визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, а також до неї входять надбавки і доплати в розмірах не вище за встановленим чинним законодавством.

Додаткова заробітна плата - це премії, інші заохочувальні компенсаційні витрати. Фонд заробітної плати робітників з відрядною формою оплати праці визначаємо за формулою:

ЗП =О * Р

де: О - кількість випущеної продукції, туб.

Р - розцінка за одиницю продукції, грн.

Розрахунок основного, додаткового та загального фонду заробітної плати представлено в таблиці 5.1

Додатковий фонд заробітної плати робітників - відрядників плануємо у розмірі 25 % від фонду основної заробітної плати.

Фонд робітників - погодинників становить 10 % від основного та додаткового фонду заробітної плати робітників - відрядників.

Таблиця 5.1 Розрахунок фонду заробітної плати.

Наймену-

вання

продукціїВипуск

продукції

по плану

в рік, т.Розцінка

за 1 т.,

грн.Основний

ФЗП робіт-

ників-

відрядників

грн.Додатковий

ФЗП робіт-

ників-

відрядників

(25%),грн.Загальний

ФЗП робіт-

ників-

відрядників,

грн..

123456

“Докторська”83256,4046924,80117331,2058656,00

“Шахтарська”13063,508255,002063,7010318,70

Всього962-55179,8013794,9068974,7

продовження таблиці 5.1

Основний ФЗП

робітників -

погодинників

(10%),грнДодатковий ФЗП

робітників -

погодинників

(10%), грн

Загальний фонд

робітників –

відрядників,

грн.Всього фонд ЗП,

грн.

78910

4692,501173,105856,6064521,60

825,50206,301031,8011350,50

5518,001379,406897,4075872,10

6.Складання планової калькуляції

Калькуляція - це розрахунок собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг.

У системі техніко - економічних розрахунків на підприємстві калькулювання займає важливе місце.Калькулювання потрібне для вирішення низки економічних завдань: обґрунтування цін на виробництві, обчислення рентабельності виробництва, аналізу витрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах, визначення економічної ефективності різних організаційно - технічних заходів тощо.

На підприємстві, як правило, складають (обчислюють) планові та фактичні калькуляції. Перші обчислюються з плановими нормами витрат, другі за їх фактичним рівнем.

Калькуляційною одиницею продукції, на яку складається планова і фактична калькуляція собівартості в усіх галузях харчової промисловості є одиниця готової продукції в натуральному виразі.

За способом перенесення витрат на собівартість окремих видів продукції витрати поділяються на прямі і непрям.

До прямих належать витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництво окремого виду продукції і можуть бути прямо включені в його собівартість.

До непрямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції (витрати на утримання та експлуатацію обладнання, загально виробничі витрати), що включаються у собівартість за допомогою спеціальних розрахунків.

У процесі калькуляції прямі витрати, обчислюються безпосередньо на калькуляційну одиницю згідно з чинними нормами і нормативами.

При калькуляції продукції витрати групують за калькуляційними статтями. Статті - це витрати, які відрізняються між собою функціональною роллю у виробничому процесі і місцем виникнення.

Планові калькуляції складаються на всі види продукції за такими статтями:

1.Сировина та основні матеріали. Зворотні відходи (вираховуються).

2.Транспортно - заготівельні витрати.

3.Допоміжні матеріали.

4.Паливо та енергія на технологічні цілі.

5.Основна заробітна плата виробничих робітників.

6.Додаткова заробітна плата виробничих робітників.

7.Відрахування на соціальні потреби.

8.Витрати на утримання та експлуатацію обладнання.

9.Загальновиробничі витрати.

10.Інші виробничі витрати.

Виробнича собівартість.

Попутня продукція (вираховується).

Виробнича продукція за вирахуванням попутної продукції.

11.Поза виробничі (комерційні) витрати.

Повна собівартість.

Стаття "Сировина та основні матеріали" мітить витрати сировини і матеріалів, що входять до складу виготовленої продукції, утворюючи її основу, що є необхідним компонентом для виробництва продукції. При виробництві деяких видів продукції утворюються відходи, вартість яких віднімається від вартості сировини.

До статті калькуляції "Паливо та енергія на технологічні цілі", відносять витрати на всі види палива і енергії (як одержані від сторонніх підприємств, так і виготовленні самим підприємством), що безпосередньо використовується в процесі виробництва продукції. Вони входять у собівартість окремих видів продукції згідно з нормами та діючими цінами і тарифами.

До статі калькуляції "Основна заробітна плата " належать витрати нарахованої основної заробітної плати відповідно до прийнятих підприємством системи оплати праці у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для виробників, зайнятих у виробництві продукції.

Стаття калькуляції "Додаткова заробітна плата" включає витрати на виплату виробничому персоналу підприємства додаткової заробітної плати, нарахованої за працю понад установлені норми за трудові успіхи та особливі умови роботи. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати передбачені законодавством, премії пов'язані з виконання виробничих завдань і функцій.

До статті "Відрахування на соціальне страхування" входять відрахування на обов'язкове державне страхування та інші види відрахувань згідно законодавством. Ці витрати розраховуються у встановлених % від загального фонду заробітної плати виробничих виробників. В даний час вони становлять:

-відрахування в фонд соціального страхування - 2,9 %

-відрахування в Пенсійний фонд - 32 %

-відрахування в фонд зайнятості - 1,9 %

-відрахування від нещасних випадків - 0,2 %

До статті "Витрати на утримання та експлуатацію обладнання" входять витрати на повне відновлення основних виробничих фондів та їх капітальний ремонт у вигляді амортизаційних відрахувань, витрати на проведення поточного ремонту, технічного огляду і технічне обслуговування устаткування.

До статті "Загальновиробничі витрати" належать витрати пов'язані з управленням виробництва цехів, службовими відрядженнями, повним відновленим капітальним ремонтом будівель, споруд, інвентаря основних цехів, забезпеченням правил техніки безпеки праці, витрати на пожежну і сторожову охорону; спрацювання малоцінних і швидкозношуваних предметів; витрати в наслідок технічного неминучого браку.

До статті "Загальногосподарські витрати" належать витрати на

управління, обслуговування, фінансування та кредитування діяльності

підприємства.Витрати на утримання та експлуатацію обладнання, загальновиробничі витрати, загальногосподарські витрати відносяться до непрямих комплексних статей і розподіляється на окремі види продукції пропорційно основні заробітній платі виробничих робітників. До статті "Супутня продукція" входить вартість супутньої продукції, одержаної одночасно з основним (цільовим) продуктом, тобто в єдиному технологічному процесі. Ця продукція за якістю відповідає

встановленим стандартам і призначена для подальшої переробки.

В м'ясній промисловості попутня продукція визначається в

м'ясо - жировому виробництві і при переробці птиці. Вартість цієї продукції вираховується із виробничої собівартості.

Позавиробничі (комерційні) витрати це витрати на реалізацію та рекламу продукції. Такі витрати відносяться до непрямих комплексних витрат і розподіляються на окремі види продукції пропорційно виробничій плановій собівартості.

Повна собівартість продукції визначається, як сума виробничої собівартості і поза виробничих витрат.

Отже, використовуючи попередні розрахунки курсової складаємо калькуляцію на кожний вид продукції і оформляємо її в таблиці 6.1

таблиця 6.1 Планова калькуляція

Сировина і

основні матеріали“Докторська”“Шахтарська”

Витрати на

весь

випуск,

тис. грн.Витрати на

1т.

продукції

грн.Витрати на

весь випуск,

тис. грн.Витрати на

1т.

продукції

грн.

12345

Сировина і

основні матеріали8617,7010357,801079,508303,80

Допоміжні

матеріали на технічні цілі

106,12

127,50

20,24

155,70

Паливо та енергія на технологічні цілі

199,40

239,70

31,17

239,80

Основна заро-

бітна плата

Додаткова

заробітна плата

Відрахування на

соціальні заходи

(37,0 %)

23,87

28,70

4,20

32,30

Витрати на

утримання та

експлуатацію

обладнання

(180%)

92,92

111,70

16,34

125,70

Загальновиробничі

витрати (150 %)77,4393,1013,62104,80

Виробнича

собівартість9182,0011036,001176,429059,40

Позавиробничі

(комерційні)

витрати (7%)

642,70772,5082,35633,40

Повна собівартість9824,7011808,601258,809682,80

Висновок

Розрахунки, що виконані в курсовій роботі показують, що собівартість 1 т. ковбаси “Докторська” становить 11808,60 грн., ковбаси н/к “Шахтарська” – 9682,80 грн.

Якщо порівняти ці показники з показниками 1 т. цих видів ковбаси на підприємстві проходження практики, то видно, що розрахункова собівартість одиниці продукції значно нижча (по ковбасі “Докторська” – на 92,10 грн., по ковбасі н/к “Шахтарська” – на 83,00 грн.)

Зниження собівартості продукції дає зріст прибутку від реалізації продукції, що є дуже важливим показником для підприємства.

Витрати на 1 гривню складають:

на ковбасі “Докторська” – 78 коп., по ковбасі н/к “Шахтарська” – 77 коп.

На підставі наведеного можна зробити висновок, що запропоноване виробництво є економічно ефективним, а продукція користуватимеця попитом у споживачів.

Список використаної літератури

1.Покропивний С.Р. "Економіка підприємства", К. - 2004 ,

2.Бойчик І.М. "Економіка підприємства", К., - 2004

3.ШегдаА.В. "Економіка підприємства", К, -2002

4.Орлов О.О. "Планування діяльності промислових підприємств",

- К., - 2004


Referat.UkrText.info

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.




Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат