Зворотний зв'язок

Організація нормування праці в інформаційному виробництві

План

1 Методи нормування праці та класифікація витрат робочого часу

2. Методи вивчення витрат робочого часу і встановлення норм виробітку

1 Методи нормування праці та класифікація витрат робочого часу

Нормування праці має на меті встановлення міри витрат праці та результатів роботи у вигляді всебічно (технічно, економічно, організаційно, соціально-психологічно та фізіологічно) обґрунтованих норм часу та норм виробітку, норм обслуговування та норм чисельності.

Норма часу встановлює максимально допустимі витрати часу (секунди, хвилини, години), необхідні для виконання одиниці роботи (операції) у конкретних виробничих умовах за найбільш повного та раціонального використання можливостей ОТ і застосування передового виробничого досвіду.

Норма виробітку — це обсяг роботи на певну операцію, виражений в натуральних одиницях вимірювання (документ, документорядок, показник, дія), який має бути виконаний в одиницю часу (за годину, зміну) в конкретних виробничих умовах.

Між величинами норми часу та норми виробітку існує зворотна залежність: із збільшенням норми часу зменшується норма виробітку, і навпаки.

Норма обслуговування встановлює кількість одиниць обладнання, виробничої площі, робочих місць, працюючих тощо, яка має обслуговуватися одним працівником у певних організаційно-технічних умовах.

Норма чисельності — означає чисельність працівників певного кваліфікаційного складу, яка необхідна для виконання деякого обсягу робіт або обслуговування об’єктів (наприклад, однієї або декількох ЕОМ в одну, дві або три зміни).

Нормування праці має багатоаспектний характер. Донедав¬на часу в нормуванні праці найбільше уваги приділялось технічним факторам — параметрам обчислювального обладнання, характеристикам технологічного процесу оброблення даних тощо. Через це набув поширення термін — «технічне нор¬мування праці».

Нині наголошують на всебічному обґрунтуванні норм, тобто не тільки технічному, а й ергономічному, організаційному, соціально-психологічному, фізіологічному.

Ступінь обґрунтованості норм багато в чому залежить від використовуваного методу нормування. Найпоширеніші два методи: дослідно-статистичний (сумарний) та аналітичний.

Дослідно-статистичний метод базується: на використанні статистичних звітних даних про фактичні витрати на таку саму роботу в минулому; на оцінці нормувальника, виходячи з власного досвіду; на порівнянні роботи, на яку встановлюється норма, з аналогічною, на яку норму вже встановлено. Розроблені таким чином норми не враховують передового досвіду організації виробництва. Тому цей метод рекомендується застосовувати тільки для дослідних, тимчасових робіт.

Аналітичний метод, що є основним методом нормування праці, дає змогу обґрунтувати встановлену норму з урахуванням досягнутого рівня використання засобів ОТ, передової технології, наукової організації праці. За цим методом визначається норма часу не тільки для всієї роботи в цілому, а й для кожної окремої операції.

Основний зміст нормування праці зводиться до такого:

дослідження витрат робочого часу;


Referat.UkrText.info

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.






Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат